Симетрія

Симетрія сприймається людиною як прояв закономірності, а значить внутрішнього порядку. Зовні цей внутрішній порядок сприймається як краса.

Симетричні об'єкти мають високий степінь доцільності – адже симетричні предмети володіють більшою стійкістю і рівною функціональністю у різних напрямах. Все це привело людину до думки, про те, що для того, щоб споруда була гарною, вона повинна бути симетричною.

У буденній свідомості людей склалося уявлення про те, що «симетричний» об'єкт є «гарним». При цьому мається на увазі дзеркальна симетрія. В античності симетрія означала відповідність, і вважалося, що вона утворює канон краси, як в природі, так і в мистецтві.
Симетрія (від грец. συμμετρεῖν — міряти разом) — властивість об'єкта відтворювати себе при певних трансформаціях, які називаються операціями симетрії. 
Симетрія — передусім геометричне поняття, однак воно застосовується також щодо негеометричних об'єктів у математиці загалом, інших науках: фізиці, хімії, біології, і в інших галузях людської діяльності: філософії, естетиці, соціології, мистецтві тощо.

Геометрична фігура симетрична, якщо існують перетворення, при яких її точки змінюють своє розташування на площині або в просторі, однак фігура накладається сама на себе. Якщо частини такої фігури накладаються на інші частини, то ці частини називають симетричними між собою. В залежності від типу перетворень розрізняють різні види симетрії.